Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Заікіна Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Швагер Н. Ю. Аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн [Електронний ресурс] / Н. Ю. Швагер, Д. П. Заікіна // Вісник Криворізького національного університету. - 2016. - Вип. 41. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2016_41_17 Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. І це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці.Мета роботи - розгляд підходів до удосконалення управління охороною праці на українських промислових підприємствах за рахунок аналізу існуючих систем управління охороною праці на основі кращих світових практик. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. і це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. Обгрунтування вибору методів удосконалення управління охороною праці. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці. | ||
| 2. | 
Швагер Н. Ю. Сертифікація системи управління охороною праці як основа успішної політики в галузі охорони праці на підприємстві [Електронний ресурс] / Н. Ю. Швагер, Д. П. Заікіна // Гірничий вісник. - 2015. - Вип. 99. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2015_99_27 Показано значущість розроблення СУОП за вимогами стандарту OHSAS 18001. Відповідальність за ефективну роботу в галузі охорони праці та профілактики професійної патології лежить на керівництві підприємства, за яким закріплені зобов'язання за надання ресурсів, необхідних для впровадження, контролю та удосконалення СУОП. Даний стандарт застосовується відносно будь-яких підприємств, які бажають виключити або звести до мінімуму ризики і небезпеки для своїх співробітників і зацікавлених сторін, які у зв'язку зі своєю професійною діяльністю піддають ризику своє здоров'я і безпеку. Перехід України до ринкової економіки, задекларування курсу на інтеграцію з країнами ЄС, вимагає від підприємств усіх форм власності переходу на європейські стандарти у всіх сферах діяльності, в тому числі охорони праці. Вимоги OHSAS 18001 легко з'єднуються з вимогами інших міжнародних стандартів, такими як ISO 9000 та ISO 14000. Крім того, стандарт OHSAS 18001 є загальнотехнічним стандартом, що дозволяє впроваджувати його в будь-яку сфері виробництва і будь-якому секторі економіки. На підставі цього запропоновано сертифікування СУОП, що дозволить об'єктивно оцінити результативність її функціонування. | ||
| 3. |
Швагер Н. Ю. Аналіз професійної захворюваності на гірничовидобувних підприємствах Кривбасу [Електронний ресурс] / Н. Ю. Швагер, Д. П. Заікіна // Гірничий вісник. - 2016. - Вип. 101. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2016_101_21 Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізованого трудового процесу. Необхідно відзначити, що динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста.Мета роботи - аналіз стану професійної захворюваності на підприємствах, щодо визначення подальших напрямків процедури ідентифікації та оцінки небезпек, котрий дозволить мінімізувати травматизм на виробництві. Використано узагальнення та аналіз літературних джерел і статичної інформації за умовами праці на залізорудних шахтах. Аргументовано необхідність в реконструкції та оснащенні сучасним обладнанням ряду виробництв, так як виробничі фонди характеризуються позамежним зносом, використовуються застарілі технології та обладнання. Обгрунтування вибору методів аналізу виявлених причин. Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізірованного трудового процесу. Динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста. Перераховані в статті порушення та недоліки виробничого процесу свідчать про необхідність: правильної постановки системи управління охороною праці; розробки нових методів навчання керівників підприємств; проведення спеціальних опитувань і досліджень з виявлення проблем в організації безпечної праці працівників гірничорудної промисловості. | ||
| 4. | 
Заікіна Д. П. Удосконалення моделі забезпечення безпеки підприємств гірничої промисловості [Електронний ресурс] / Д. П. Заікіна // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2018. - № 54. - С. 354-362. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2018_54_36 | ||
| 5. |
Швагер Н. Ю. Аналіз професійної захворюваності на гірничодобувних підприємствах Кривбасу [Електронний ресурс] / Н. Ю. Швагер, Д. П. Заікіна // Вісник Криворізького національного університету. - 2018. - Вип. 46. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2018_46_22 Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізованого трудового процесу. Необхідно відзначити, що динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста.Мета роботи - аналіз стану професійної захворюваності на підприємствах, щодо визначення подальших напрямків процедури ідентифікації та оцінки небезпек, котрий дозволить мінімізувати травматизм на виробництві. Використано узагальнення та аналіз літературних джерел і статичної інформації за умовами праці на залізорудних шахтах. Аргументовано необхідність в реконструкції та оснащенні сучасним обладнанням ряду виробництв, так як виробничі фонди характеризуються позамежним зносом, використовуються застарілі технології та обладнання. Обгрунтування вибору методів аналізу виявлених причин. Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізірованного трудового процесу. Динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста. Перераховані в статті порушення та недоліки виробничого процесу свідчать про необхідність: правильної постановки системи управління охороною праці; розробки нових методів навчання керівників підприємств; проведення спеціальних опитувань і досліджень з виявлення проблем в організації безпечної праці працівників гірничорудної промисловості. | ||
| 6. |
Швагер Н. Ю. Аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн [Електронний ресурс] / Н. Ю. Швагер, Д. П. Заікіна // Гірничий вісник. - 2018. - Вип. 103. - С. 75-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2018_103_18 Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. І це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці.Мета роботи - розгляд підходів до удосконалення управління охороною праці на українських промислових підприємствах за рахунок аналізу існуючих систем управління охороною праці на основі кращих світових практик. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. і це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. Обгрунтування вибору методів удосконалення управління охороною праці. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці. | ||
| 7. |
Заікіна Д. П. Обґрунтування перспективних напрямів щодо забезпечення економічної безпеки у галузі охорони праці [Електронний ресурс] / Д. П. Заікіна // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2019. - № 58. - С. 204-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2019_58_20 | ||
| 8. |
Заікіна Д. П. Обґрунтування взаємозв'язку безпеки праці та прибутку підприємства [Електронний ресурс] / Д. П. Заікіна // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2020. - № 60. - С. 49-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2020_60_7 | ||
| 9. | 
Хорольський В. П. Шляхи енергозбереження при використанні торговельного холодильного обладнання [Електронний ресурс] / В. П. Хорольський, О. В. Омельченко, Д. П. Заікіна // Обладнання та технології харчових виробництв. - 2019. - № 2. - С. 69-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otkhv_2019_2_12 | ||
| 10. |
Омельченко О. В. Сучасні принципи і засоби захисту працівників від неонізуючих електромагнітних випромінювань і електричних полів [Електронний ресурс] / О. В. Омельченко, Д. П. Заікіна, Г. В. Гейєр, О. В. Абрамова // Обладнання та технології харчових виробництв. - 2020. - № 1. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otkhv_2020_1_12 | ||
| 11. |
Заікіна Д. П. Модернізація комплексу технічних рішень за рахунок впровадження пристрою передачі сигналу тривоги RFID тегу [Електронний ресурс] / Д. П. Заікіна, Н. Ю. Швагер // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2020. - № 62. - С. 26-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2020_62_5 | ||
| 12. |
Хорольський В. П. Ідентифікація та алгоритми адаптивних систем цифрового керування виробництвом макаронних виробів [Електронний ресурс] / В. П. Хорольський, Ю. М. Коренець, О. К. Копайгора, Д. П. Заікіна, А. К. Литвиненко // Обладнання та технології харчових виробництв. - 2021. - № 1. - С. 91-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otkhv_2021_1_14 | ||
| 13. |
Хорольський В. П. Методи та функції керування технологічними процесами в АСУ-АСУТП харчових виробництв [Електронний ресурс] / В. П. Хорольський, Ю. М. Коренець, О. К. Копайгора, Д. П. Заікіна, Ю. М. Петрушина // Обладнання та технології харчових виробництв. - 2021. - № 1. - С. 128-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otkhv_2021_1_18 | ||
| 14. | 
Хорольський В. П. Автоматизовані системи керування виробництвом заморожуваних продуктів харчування [Електронний ресурс] / В. П. Хорольський, Ю. М. Коренець, О. К. Копайгора, Д. П. Заікіна, В. І. Невідін // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2020. - № 6. - С. 199-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2020_6_33 | ||
| 15. |
Хорольський В. П. Автоматизована система нечіткого керування процесами виробництва та заморожування ремісничого хліба [Електронний ресурс] / В. П. Хорольський, Ю. М. Коренець, О. К. Копайгора, Д. П. Заікіна, А. К. Литвиненко // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2021. - № 1. - С. 227-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2021_1_37 | ||
| 16. |
Хорольський В. П. Інформаційна система керування виробництвом харчових смарт-продуктів із використанням заморожування [Електронний ресурс] / В. П. Хорольський, Ю. М. Коренець, О. К. Копайгора, Д. П. Заікіна, А. О. Кузьменко, В. І. Невідін // Обладнання та технології харчових виробництв. - 2020. - № 2. - С. 79-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otkhv_2020_2_13 | ||
| 17. | 
Серебреников В. М. Оцінка адекватності методичного забезпечення АСУОП на ПАТ "Кривбасзалізрудком" [Електронний ресурс] / В. М. Серебреников, О. К. Копайгора, Д. П. Заікіна // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2018. - № 16. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2018_16_10 | ||
| 18. | 
Заікіна Д. П. Міжнародне співробітництво в галузі захисту навколишнього середовища: впровадження та тенденції становлення в Україні [Електронний ресурс] / Д. П. Заікіна // Вісті Донецького гірничого інституту. - 2020. - № 2. - С. 118-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vdgi_2020_2_14 Мета роботи - аналіз правової природи екологічної безпеки за допомогою джерел міжнародного екологічного права. Для досягнення поставленої мети використано формально-логічний метод, метод системного аналізу та метод тлумачення правових норм. Застосування даних методів сприяє обгрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення положень чинного законодавства України в досліджуваній сфері. У даній роботі підведено підсумки сучасних досягнень у галузі міжнародного екологічного права та вивчено положення, концепції, аналітичні інструменти і ключові проблеми, що використовуються для досягнення екологічних цілей. Проведений за методом логічного узагальнення аналіз свідчить, що застосування міжнародного екологічного права залишається злободенним питанням як на національному, так і на міжнародному рівнях. У багатьох країнах національне застосування стримується відсутністю відповідного національного законодавства, фінансових ресурсів, екологічно безпечних технологій та інституційного потенціалу. Національне застосування можна вдосконалити за рахунок підвищення актуальності природоохоронних міркувань в інших секторах і розширення участі недержавних суб'єктів у прийнятті рішень та застосування. Наукова новизна полягає в авторському підході визначення пріоритетних напрямків оптимізації застосування міжнародного права у сфері охорони довкілля, що вимагає використання регулюючих комбінацій, економічних, добровільних та інформаційних інструментів, при цьому набір заходів політики визначається на основі наявних даних про ефективність витрат. Практична значимість полягає у тому, що наукове дослідження чітко, зрозуміло і послідовно доводить нагальну необхідність використанні складних режимів регулювання, які передбачають більш гнучкі і динамічні процеси встановлення стандартів, що зумовлює необхідність застосування прагматичного і далекоглядного підходу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |